| Вітаю.
Прошу поширити серед педагогічного колективу та батьків Вашого ліцею.
У випадку необхідності - можу надіслати офіційний лист.
Заздалегідь вдячний за зворотний зв'язок.
https://petition.e-dem.ua/vinnytsia/Petition/View/2804
Звертаємося з наполегливим проханням не допустити реорганізації шкіл/ліцеїв та забезпечити право дітей на навчання у рідному закладі, де вони вже сформувалися як особистості.
Всім відомо, що освіта – це фундамент нації та державності.
На жаль, на сьогодні маємо яскраві приклади порушення принципів правової визначеності та доступності освіти, закріплених у Конституції України.
Згідно зі статтею 53 Конституції України, держава зобов’язана забезпечувати доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, а також сприяти розвитку цієї освіти. Варто звернути увагу на ризик звуження обсягу прав і свобод громадян, зокрема учнів та педагогів, без належного юридичного обґрунтування, що прямо суперечить статті 22 Конституції України: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Стаття 55 Закону України «Про освіту» встановлює право батьків обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття їх дітьми відповідної освіти.
Де-факто здійснюється примусова трансформація шкільної мережі, що є формою непрямого тиску і порушенням зазначених конституційних гарантій та міжнародних зобов’язань України в галузі прав людини, адже ціла низка відповідних рішень, постанов та законів/законопроєктів аж ніяк не про якість та доречні в теперішніх умовах зміни. Варто зауважити, що вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв, яке фактично позбавить велику частину шкіл можливості надавати освітні послуги в 10-11 ставить під загрозу рівний доступ до освіти для усіх без виключення дітей та позбавляє значущу кількість дітей на повну загальну середню освіту за місцем проживання.
Чому закони діють вибірково? Чому порушуються права батьків, дітей, педагогічних працівників через створення штучних обмежень? В умовах воєнного стану будь-які зміни, які ведуть до необґрунтованого скорочення педагогічних кадрів, втрати доступу до освіти за місцем проживання чи дестабілізації освітнього середовища – є юридично та етично неприйнятними. Така трансформація мережі закладів загальної середньої освіти неминуче призведе до руйнування сталих, злагоджених колективів, втрати кваліфікованих кадрів та зниження якості освіти.
В умовах постійних обстрілів, перш за все, для працівників освіти, учнів, батьків має бути гарантоване безпечне освітнє середовище, зокрема, шляхом доступності здобуття освіти. Тож експерименти в освіті під час воєнного стану, на мою думку, є недоречними…
1. Право на освіту – гарантія, яку не можна обмежувати.
Відповідно до статті 53 Конституції України, кожна дитина має гарантоване право на повну загальну середню освіту, яка є обов’язковою та безоплатною. Повна середня освіта включає три рівні – початковий, базовий і профільний. Отже, учні після 9 класу мають законне право продовжити навчання у 10-11 класах, а органи влади – обов’язок створити для цього всі необхідні умови.
2. Дотримання освітнього законодавства.
Закони України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» передбачають, що реорганізація або зміна статусу навчального закладу може відбуватися лише:
– після проведення відкритих громадських слухань;
– із урахуванням думки батьків, педагогів і учнів;
– за умови гарантованого продовження навчання дітей у комфортному середовищі.
Ігнорування цих вимог є порушенням прав дітей і громади.
Також при прийнятті рішення щодо реорганізації мережі навчальних закладів не враховано, що зміни в законодавстві ймовірно стосуються лише шкіл/класів Нової Української школи та не розповсюджуються на ті класи, які не є «НУШівськими» (наприклад класи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України»).
3. Соціальне та психологічне значення шкіл/ліцеїв.
Школа/ліцей – це не просто навчальний заклад, а стабільне освітнє середовище, де діти відчувають себе захищеними, мотивованими і впевненими у власних силах.
Перехід до іншого навчального закладу створить психологічну напругу, особливо для підлітків у віці 14-16 років, які вже адаптовані до свого середовища, вчителів і однокласників.
Зміна школи у цей період може призвести до:
– стресу, тривожності, зниження успішності, дезадаптації;
– розриву соціальних зв’язків, втрати командного духу, булінгу;
– демотивації до навчання.
Зазначене також негативно позначиться на педагогічному колективі, може зменшити мотивацію або й взагалі призвести до відтоку кваліфікованих кадрів.
Також пропоную не експериментувати на дітях в таких складних для них умовах тривог, обстрілів, відключень світла та невизначеності.
4. Відсутність чітких та зрозумілих правил переведення/прийому до інших шкіл, можливі прояви корупції.
5. Порушення принципів доступності та якості освіти.
Для більшості родин учні відповідної школи/ліцею проживають поблизу навчального закладу. Закриття 10-11 класів змусить дітей щоденно долати додаткову відстань до інших шкіл, що:
– підвищує ризики для безпеки дітей;
– створює додаткове фінансове навантаження на батьків в цей непростий час, коли вся Україна донатить кошти на те, щоб дати відсіч ворогу-агресору;
– суперечить принципу доступності освіти за місцем проживання.
Також не зрозуміло чи розглядались зміни до існуючої мережі громадського транспорту, її графіків, коли та яким був результат, оскільки необхідність прибувати до іншої школи неодмінно призведе до збільшення пасажиропотоку та, як наслідок, додаткового навантаження на транспорт або ж неможливістю ним скористатись взагалі через його переповненість.
НАПОЛЕГЛИВО ПРОСИМО:
1. Зупинити будь-які процеси реорганізації або зміни статусів шкіл/ліцеїв Вінницької територіальної громади до проведення відкритого, чесного, справедливого та розумного діалогу з громадою.
2. Забезпечити учням, які завершуватимуть 9 клас у 2026 році та наступних роках можливість продовжити навчання у 10–11 класах саме тих навчальних закладів, на базі яких вони здобули неповну загальну середню освіту.
3. Надати офіційні документи, що підтверджують підстави та мету запланованих змін (рішення, протоколи, їх логічне обґрунтування).
4. Звернутись до відповідних Міністерств та відомств, установ та організацій щодо відтермінування реорганізації мережі навчальних закладів шкіл/ліцеїв Вінницької територіальної громади як мінімум ДО ЗАВЕРШЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ.
Підтримайте цю петицію, щоб діти могли завершити навчання у школі, яку вони люблять, де їх знають і підтримують, а вчителі мали можливість стабільно працювати, виховуючи майбутнє нашого міста.
Збереження 10-11 класів – це не просто питання освіти, це питання справедливості, турботи й поваги до наших дітей. |
